aliksan.com

  • Увеличить размер шрифта
  • Размер шрифта по умолчанию
  • Уменьшить размер шрифта
Главная Авто и закон ЗАХИСТ ВОДІЯ В СПІЛКУВАННІ З ДАІ

ЗАХИСТ ВОДІЯ В СПІЛКУВАННІ З ДАІ

У більшості з нас є автомобілі, якими ми керуємо, отримуємо від цього задоволення. При цьому, жоден з водіїв не їздить ідеально, дотримуючись абсолютно всіх правил дорожнього руху. В наших умовах, при подібному стані автомобільних доріг це майже неможливо. Але рано чи пізно одне з правопорушень помітить працівник Державтоінспекції, який неодмінно зупинить автомобіль і почне складати протокол за вчинене правопорушення. Значна кількість водіїв при цьому розгублюється, роблять суттєві помилки при заповненні протоколу, при написанні пояснень та взагалі у спілкуванні з представником влади. За вчинення значної кількості порушень правил дорожнього руху працівники ДАІ вправі на місці виносити постанову про притягнення водія до відповідальності (накладати штраф). Якщо постанову вже винесено, і водій не згоден з накладенням на нього штрафу, залишається лише оскаржувати постанову вищестоящому керівництву представника влади, йти до суду, звертатись у прокуратуру або ж сумлінно сплатити суму штрафу. Ми не будемо розглядати випадки та способи оскарження винесеної постанови. З цього приводу в мережі Інтернет є достатньо порад, висновків, думок та готових шаблонів скарг і позовів.

Зосередимо увагу на іншому.

Якщо би водієві після складання протоколу надали принаймні декілька днів для того, щоб підготувати заперечення на інкриміноване йому правопорушення, порадитись з правознавцем, детально вивчити протокол та фотознімки (відеозаписи), ретельно розібратись із дорожньою ситуацією, яка стала ймовірною причиною вчинення порушення… І тільки після цього виносили постанову по справі. Можна здогадатись, що про такий перебіг подій можна тільки мріяти (Не в правилах наших працівників ДАІ відкладати на завтра те, що можна зробити сьогодні – склав протокол і відразу ж постанову про накладення штрафу виписують (показник по штрафу зроблено!)). Однак, водій власними силами може зробити неможливим винесення постанови одночасно з протоколом, і як наслідок, виграти час для підготовки захисту свої прав.
Цей проміжок часу для водія є дуже важливим – водій, по-перше, заспокоїться та зможе зосередитись на проблемі звинувачення, яке йому фактично пред’явлено у протоколі, по-друге, зможе виразно та грамотно сформулювати пояснення до протоколу, по-третє, отримає можливість самостійно перевірити правомірність дій працівника ДАІ під час зупинки водія та складання протоколу. Для цього не потрібно докладати багато зусиль чи професійно володіти знаннями в галузі права. Необхідно лише знати декілька випадків, коли розгляд справи на місці складання протоколу неможливий в силу закону або ускладнений певними обставинами. Мова не йде про те, що необхідно впасти на проїжджу частину і вдавати, що болить живіт, чи схопила судома, чи стався серцевий напад, і потрібна невідкладна допомога (хоча такі випадки в практиці існують і інколи рятують від покарання за керування в нетверезому стані).

Правова допомога
Розглянемо перший необхідний крок у поведінці водія, який є головним та основоположним всіх наступних. Це право на захист – правову допомогу. Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ...при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи. Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями …59,… цієї Конституції.»
Право на правову допомогу мають навіть самі юристи, оскільки, наприклад, юрист з сімейних правовідносин може не володіти знаннями в галузі законодавства про адміністративні правопорушення. Слід також зауважити, що право на правову допомогу гарантоване також міжнародними документами, зокрема, статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основних свобод, ратифікованої Верховною Радою України 17.07.1997; статтею 2 Міжнародного пакту про громадянські та політичні права від 16.12.1966, ратифікованогоУказом Президії Верховної Ради Української РСР від 19.10.1973; принципами 1, 19«Основних принципів, що стосуються ролі юристів», прийнятих восьмим конгресом ООН з питань попередження злочинності і поводження з правопорушниками 27серпня – 7 вересня 1990 року.
Згідно законодавства про адміністративні правопорушення, щоб отримати право на правову допомогу, про це слід заявити клопотання. Якщо водієві буде у цьому відмовлено працівником ДАІ, такі дії будуть визнані незаконними в судовому порядку, а постанову про накладення штрафу без надання права на правову допомогу – скасовано. Адже, водій в такому випадку буде позбавлений свого законного права на отримання кваліфікованої юридичної допомоги, що суперечитиме не лише законодавству України та Основному Закону (Конституції), а й міжнародним правовим актам, що діють і на території нашої держави. Крім того, Пленум Верховного Суду України Постановою №14 від 23.12.2005р. «Про практику застосування судами України законодавства у справах про деякі злочини проти безпеки дорожнього руху та експлуатації транспорту, а також про адміністративні правопорушення на транспорті» звертає увагу судів на неприпустимість під час розгляду справ про адміністративні правопорушення ігнорування прав осіб, яких притягають до відповідальності (п.24).
Отже, при складенні стосовно водія протоколу про вчинення ним адміністративного правопорушення, слід обов’язково подати клопотання про надання права на правову допомогу, а в графі протоколу «пояснення» зробити запис: «З обставинами викладеними в протоколі не згоден, порушень правил дорожнього руху не вчиняв. Мною заявлено клопотання про надання права на захист, що додається.»

КЛОПОТАННЯ

про надання права на захист

(в порядку ч.1 ст.268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: …заявляти клопотання»)

«___»_____________200__року стосовно мене складено протокол №_____________ про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.__ст._____КУпАП.

Згідно ч.1 ст.268 КУпАП особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: ...при розгляді справи користуватися юридичною допомогою адвоката, іншого фахівця у галузі права, який за законом має право на надання правової допомоги особисто чи за дорученням юридичної особи.

Зазначене право на правову допомогу гарантується статтею 59 Конституції України: «Кожен має право на правову допомогу… Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.». Дане право є непорушним та не може бути обмежене в жодному випадку в силу ст.64 Конституції України: «Конституційні права і свободи людини і громадянина не можуть бути обмежені, крім випадків, передбачених Конституцією України. В умовах воєнного або надзвичайного стану можуть встановлюватися окремі обмеження прав і свобод із зазначенням строку дії цих обмежень. Не можуть бути обмежені права і свободи, передбачені статтями …59,… цієї Конституції.»

Оскільки, у вчиненні адміністративного правопорушення винним себе не вважаю та не володію достатніми знаннями у галузі законодавства про адміністративні правопорушення, мені необхідна кваліфікована правова допомога при розгляді даної справи, зокрема, для складання й написання ґрунтовних заперечень та пояснень, надання додаткових документів, встановлення необхідних фактів.

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.268 КУпАП, ст.ст.59, 64 Конституції України, з метою всебічного, повного і об’єктивного з’ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом,

П Р О Ш У:

1. Долучити дане клопотання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

2. Надати мені можливість реалізувати моє право на правову допомогу.

3. Надати мені час для вибору захисника моїх прав, у зв’язку з чим розгляд справи про адміністративне правопорушення відкласти на іншу дату.

4. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.

 

«___»_________200__року

__________________

___________________

 

підпис

П.І.Б

Завантажити(MSWord)

 

 

 

Подання додаткових документів
Наступним кроком є реалізація права на подання додаткових документів для вірного вирішення справи та визначення розміру покарання, якщо таке буде накладене. Адже, у відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність. Крім того, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: …чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,…а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.
Законодавець недарма за кожне порушення правил дорожнього руху встановив диференційований підхід щодо відповідальності порушника. Тобто, за одне й те саме порушення до різних осіб може бути застосовано різний рівень покарання в залежності від наявності чи відсутності певних пом'якшують і обтяжують факторів, особи самого порушника чи його майнового стану.
На момент складання протоколу про адмінпорушення неможливо з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують вину та ступінь вини водія, також неможливо надати відомості, що характеризують майновий стан водія та його особистість. Для підготовки та подання таких документів в якості доказів водію потрібен певний проміжок часу. Всі ці обставини підлягають безумовному встановленню, оскільки, впливають на відповідальність та міру покарання.
Отже, якщо буде заявлено клопотання про встановлення зазначених обставин, розгляд справи на місці складення протоколу неможливий та підлягає відкладенню на пізніший час, оскільки, в іншому випадку, справу буде розглянуто із порушенням принципів всебічності, повноти та об’єктивності.
Таким чином, буде доречним заявити таке клопотання та отримати час для пошуку і подання додаткових документів, що можуть значно вплинути на розмір покарання.

КЛОПОТАННЯ

про відкладення розгляду справи

(в порядку ч.1 ст.268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: …заявляти клопотання»)

«___»_____________200__року стосовно мене складено протокол №_____________ про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.__ст._____КУпАП.

За вчинення інкримінованого мені адміністративного правопорушення передбачене покарання, мінімальний та максимальний розмір якого значно відрізняється.

У відповідності до ч.2 ст.33 КУпАП при накладенні стягнення враховуються характер вчиненого правопорушення, особа порушника, ступінь його вини, майновий стан, обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність.

Крім того, згідно ст.280 КУпАП орган (посадова особа) при розгляді справи про адміністративне правопорушення зобов'язаний з'ясувати: …чи є обставини, що пом'якшують і обтяжують відповідальність,…а також з'ясувати інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

На даний момент неможливо з’ясувати та документально підтвердити обставини, які пом’якшують чи обтяжують вину та ступінь вини. Також неможливо надати відомості, що характеризують мій майновий стан та мене особисто. Для підготовки та подання таких документів в якості доказів потрібен певний проміжок часу. Всі ці обставини підлягають безумовному встановленню, оскільки, впливають на відповідальність та її міру.

У зв’язку із зазначеним, розгляд справи на даний час неможливий та підлягає відкладенню на пізніший час.

Враховуючи викладене, керуючись ч.2 ст.33, ч.1 ст.268, ст.280 КУпАП, з метою всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи, вирішення її в точній відповідності з законом,

П Р О Ш У:

1. Долучити дане клопотання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

2. Відкласти розгляд даної справи про адміністративне правопорушення на іншу дату.

3. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.

 

«___»_________200__року

__________________

____________________

 

підпис

П.І.Б

Завантажити(MSWord)


Місце розгляду справи
А як бути, якщо стосовно водія складено протокол у місці значно віддаленому від його постійного місця проживання, і він, при цьому, виявив бажання скористатись правовою допомогою та надати додаткові документи, і справа не може бути розглянута в даний час? Адже, за загальним правилом, у відповідності до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення. Водій і його захисник змушені будуть повторно прибути для розгляду справи до тієї місцевості, де складався протокол? Чи не так?
Не слід розчаровуватись. Для окремих випадків, законодавець передбачив можливість розгляду справи не тільки за місцем вчинення правопорушення, але й за місцем проживання порушника. Так, згідно ч.2 ст.276 КУпАП справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.
Отже, в такому випадку буде доцільним при складенні протоколу заявити письмове клопотання про визначення місця розгляду справи про адміністративне правопорушення.

КЛОПОТАННЯ

про місце розгляду справи

(в порядку ч.1 ст.268 КУпАП: «особа, яка притягається до адміністративної відповідальності має право: …заявляти клопотання»)

«___»_____________200__року стосовно мене складено протокол №_____________ про вчинення мною адміністративного правопорушення, передбаченого ч.__ст._____КУпАП.

У відповідності до ч.1 ст.276 КУпАП справа про адміністративне правопорушення розглядається за місцем його вчинення.

Як вбачається з матеріалів справи, місце вчинення інкримінованого мені правопорушення збігається з місцем складення стосовно мене протоколу про вчинення адміністративного правопорушення. Дана територіальна одиниця значно віддалена від мого місця проживання. Термін мого подальшого перебування в місцевості, де складено протокол, досить обмежений, а розгляд справи на даний час унеможливлюється необхідністю скористатися правовою допомогою (про що заявлено клопотання). Повторний приїзд на розгляд справи до даної місцевості значно ускладнюється територіальною незручністю та суворою трудовою дисципліною за місцем роботи. У зв’язку з цим моя явка на розгляд справи може стати взагалі неможливою, що значно ускладнить своєчасність розгляду справи. А в разі розгляду справи за моєї відсутності з поважних причин, буде порушено принципи повноти, всебічності та об’єктивності розгляду справи, що неодмінно призведе до скасування винесеної постанови у справі.

Для таких та інших подібних випадків законодавцем створено норму – ч.2 ст.276 КУпАП, згідно якої справи про адміністративні правопорушення, передбачені статтями 80, 81, 121 - 126, 127-1 - 129, частинами першою, другою, третьою і четвертою статті 130 і статтею 139 (коли правопорушення вчинено водієм) цього Кодексу, можуть також розглядатися за місцем обліку транспортних засобів або за місцем проживання порушників.

Таким чином, із врахуванням зазначених обставин, розгляд справи про адміністративне правопорушення буде доречніше здійснити за місцем мого проживання, що в повній мірі відповідатиме завданням провадження у справі про всебічне, повне і об'єктивне з'ясування обставин справи.

Враховуючи викладене, керуючись ч.1 ст.268, ч.2 ст.276 КУпАП,

П Р О Ш У:

1. Долучити дане клопотання до матеріалів справи про адміністративне правопорушення.

2. Розгляд даної справи про адміністративне правопорушення здійснювати за місцем мого проживання.

3. Про дату, час та місце розгляду справи повідомити письмово.

 

«___»_________200__року

__________________

____________________

 

підпис

П.І.Б

Завантажити(MSWord)

 

Всі вищезазначені заходи нададуть водіям в спілкуванні з представниками ДАІ можливість досягнути ефективного результату, притаманного будь-якій правовій державі, - всебічного, повного і об'єктивного з'ясування обставин справи та вирішення її в точній відповідності з законом.

 

Случайное из ПДД

2. ОБЯЗАННОСТИ И ПРАВА ВОДИТЕЛЕЙ МЕХАНИЧЕСКИХ ТРАНСПОРТНЫХ СРЕДСТВ

2.1. Водитель механического транспортного средства должен иметь при себе: 
а) удостоверение на право управления транспортным средством соответствующей категории и талон, который прилагается к удостоверению; 
б) регистрационный документ на транспортное средство (для транспортных средств Вооруженных Сил - технический талон), а в случае отсутствия в транспортном средстве его собственника (владельца), кроме того, - свидетельство о праве общей собственности на это транспортное средство или временный регистрационный талон; 
в) в случае установления на транспортных средствах проблесковых маячков и (или) специальных звуковых сигнальных устройств - разрешение, выданное Госавтоинспекцией МВД, в случае размещения рекламы, - согласование, которое выдается подразделениями Госавтоинспекции МВД; 
г) в установленных законодательством случаях  путевой лист и документацию на перевозимый груз;   
на   маршрутных транспортных  средствах  -  схему  маршрута  и расписание движения;
на большегрузный и крупногогабаритных транспортных   средствах, которые перевозят опасные грузы,   -   документацию в соответствии с требованиями специальных правил;
гг) действующий договор обязательного страхования гражданской ответственности собственника транспортного средства (кроме водителей транспортных средств Вооруженных Сил) в случае заключения такого договора.

2.2. Собственник транспортного средства, а также лицо, которое имеет временный регистрационный талон, могут передавать в своем присутствии управление транспортным средством другому лицу, которое имеет при себе удостоверение на право управления транспортным средством соответствующей категории, а также лицу, которое учится вождению транспортным средством соответственно требованиям этих Правил.

2.3. Для обеспечения безопасности дорожного движения водитель обязан: 
а) перед выездом проверить и обеспечить технически исправное состояние и комплектность транспортного средства, правильность размещения и крепление груза; 
б) быть внимательной, следить за дорожной обстановкой, соответственно реагировать на ее изменение, следить за правильностью размещения и крепления груза, техническим состоянием транспортного средства и не отвлекаться от управления этим средством в дороге; 
в) на автомобилях, оборудованных средствами пассивной безопасности (подголовники, ремни безопасности), пользоваться ими и не перевозить пассажиров, не пристегнутых ремнями безопасности. Разрешается не пристегиваться лицу, которое учит вождению, если за рулем ученик, а в населенных пунктах, кроме этого, водителям-инвалидам, водителям и пассажирам оперативных и специальных транспортных средств и такси; 
г) во время движения на мотоцикле быть в застегнутом мотошлеме и не перевозить пассажиров без застегнутых мотошлемов;
гг) не засорять проезжую часть и разделительную полосу автомобильных дорог; 
д) не создавать своими действиями угрозу безопасности дорожного движения; 
е) сообщать дорожно-эксплуатационным организациям или Госавтоинспекции о выявлении фактов создания помех дорожному движению; 
ее) не производить действий, в результате которых могут быть повреждены автомобильные дороги и их составляющие, а также причинен вред пользователям.

2.4. По требованию работника милиции водитель должен остановиться с соблюдением требований настоящих Правил, а также: 
а) передать (предоставить) для проверки документы, указанные в пункте 2.1; 
б) дать возможность проверить техническое состояние, номера агрегатов и комплектность транспортного средства; 
в) дать возможность осмотреть транспортное средство соответственно законодательству при наличии на то законных оснований.

2.4-1. В месте проведения габаритно-весового контроля по требованию работника пункта габаритно-весового контроля или работника МВД водитель грузового автомобиля (в том числе механического транспортного средства) должен остановиться с соблюдением требований данных правил, а также:
а) передать для проверки документы, указанные в подпунктах "а", "б", "в" и "г" пункта 2.1 этих Правил;
б) предоставить транспортное средство и прицеп (при наличии) для весового и/или габаритного контроля согласно установленной процедуре.

2.4-2. В случае выявления во время габаритно-весового контроля несоответствия фактических весовых и/или габаритных параметров установленным нормам и правилам движение такого транспортного средства и/или прицепа запрещается до получения в установленном порядке разрешения на проезд по автомобильным дорогам транспортных средств, весовые или габаритные параметры которых превышают нормативные, о чем составляется соответствующий акт.

2.5. Водитель должен по требованию работника милиции пройти в установленном порядке медицинский осмотр для определения состояния алкогольного опьянения, воздействия наркотических или токсичных веществ.

2.6. По решению уполномоченного на то должностного лица Госавтоинспекции, при наличии на то оснований, водитель обязан пройти внеочередной медицинский осмотр с целью определения его способности безопасно управлять транспортным средством и проверку знания настоящих Правил и навыков вождения.

2.7. Водитель, кроме водителей транспортных средств дипломатических и других представительств иностранных государств, международных организаций, оперативных и специальных транспортных средств, должен предоставлять транспортное средство: 
а) работникам милиции и здравоохранения для доставки в ближайшее лечебное учреждение лиц, которые требуют немедленной медпомощи; 
б) работникам милиции для выполнения непредвиденных и неотложных служебных обязанностей, связанных с преследованием правонарушителей, доставкой их в милицию, и для транспортирования поврежденных транспортных средств. 
Примечания: 
1. Для транспортирования поврежденных транспортных средств привлекаются лишь грузовые автомобили. 
2. Лицо, которое воспользовалось транспортным средством, должно выдать справку или сделать запись в маршрутном листе с указанием пройденного расстояния, продолжительности поездки, своей фамилии, должности, номера удостоверения, полного наименования своего подразделения или организации.

2.8. Водитель-инвалид, который управляет мотоколяской или автомобилем, обозначенными опознавательным знаком "Инвалид"

опознавательный знак Инвалид

, может игнорировать требования дорожных знаков 3.1

Дорожный знак Движение запрещено

3.2

Дорожный знак Движение механических транспортных средств запрещено

и 3.353.38

Стоянка запрещена
Дорожный знак Стоянка запрещена по нечетным числам месяца
Дорожный знак Стоянка запрещена по четным числам месяца
Дорожный знак Зона ограниченной стоянки

, а также знака 3.34

Дорожный знак Остановка запрещена

при наличии под ним таблички 7.18

Табличка дорожного знака Кроме инвалидов

(см. дополнение 1).

 

2.9. Водителю запрещается: 
а) управлять транспортным средством в состоянии алкогольного опьянения или находясь под воздействием наркотических или токсичных веществ; 
б) управлять транспортным средством в болезненном состоянии, в состоянии утомления, а также находясь под воздействием врачебных (медицинских) препаратов, которые снижают скорость реакции и внимание; 
в) управлять транспортным средством, не зарегистрированным в Госавтоинспекции, без номерного знака или талона о прохождении государственного технического осмотра; 
г) передавать управления транспортным средством лицам, которые находятся в состоянии алкогольного опьянения, под воздействием наркотических или токсичных веществ, в болезненном состоянии, в состоянии утомления или под воздействием врачебных препаратов, которые снижают скорость реакции и внимание; 
гг) передавать управления транспортным средством лицам, которые не имеют при себе удостоверения на право управления им, если это не касается обучения вождению соответственно требованиям раздела 24 этих Правил; 
д) во время движения транспортного средства пользоваться средствами связи, держа их в руке (за исключением водителей оперативных транспортных средств во время выполнения ими неотложной служебной задачи).

2.10. В случае участия в дорожно-транспортном происшествии водитель обязан: 
а) немедленно остановить транспортное средство и оставаться на месте происшествия; 
б) включить аварийную сигнализацию и установить знак аварийной остановки соответственно требованиям пункта 9.10 этих Правил; 
в) не перемещать транспортное средство и предметы, которые имеют отношение к происшествию; 
г) принять возможные меры для предоставления первой медпомощи пострадавшим, вызвать карету скорой медпомощи, а если это невозможно, обратиться с помощью к присутствующим и отправить потерпевших в лечебное учреждение; 
гг) в случае невозможности выполнить действия, перечисленные в подпункте "г" пункта 2.10 этих Правил, отвезти потерпевшего к ближайшему лечебному учреждению своим транспортным средством, предварительно зафиксировав расположение следов происшествия, а также положение транспортного средства после его остановки; в лечебном учреждении сообщить свою фамилию и номерной знак транспортного средства (с предъявлением удостоверения водителя или другого документа, который удостоверяет лицчность, регистрационного документа на транспортное средство) и возвратиться на место происшествия; 
д) сообщить о дорожно-транспортном происшествии в орган или подразделение милиции, записать фамилии и адреса очевидцев, ждать прибытия работников милиции; 
е) принять все возможные меры для сохранности следов происшествия, ограждение их и организовать объезд места происшествия; 
ее) до проведения медицинского осмотра не употреблять без назначения медицинского работника алкоголя, наркотиков, а также врачебных препаратов, изготовленных на их основе (кроме тех, которые входят в официально утвержденный состав аптечки).

2.11. Если вследствие дорожно-транспортного происшествия нет потерпевших и не причинено материального вреда третьим лицам, а транспортные средства могут безопасно двигаться, водители (при наличии взаимного согласия в оценке обстоятельств совершенного) могут прибыть к ближайшему посту Госавтоинспекции или в орган или подразделение милиции для оформления соответствующих материалов, предварительно составив схему происшествия и поставив подписи под нею. 
Третьими лицами считаются другие участники дорожного движения, которые в связи с обстоятельствами оказались причастными к дорожно-транспортному происшествию.

2.12. Собственник транспортного средства имеет право: 
а) доверять в установленном порядке пользования и распоряжение транспортным средством третьему лицу; 
б) на возмещение затрат в случае предоставления транспортного средства работникам милиции и органов здравоохранения в соответствии с пунктом 2.7 этих Правил; 
в) на возмещение убытков, причиненных вследствие несоответствия состояния автомобильных дорог, улиц, железнодорожных переездов требованиям безопасности дорожного движения.
г) на безопасные и удобные условия движения; 
гг) выяснять оперативную информацию о дорожных условиях и направлении движения.

2.13. Право на управление транспортными средствами предоставляется: 
а) мототранспортными средствами и мотоколясками - с 16-летнего возраста; 
б) автомобилями всех видов и категорий (за исключением автобусов и грузовых автомобилей, оборудованных для перевозки более восьми пассажиров), трамваями и троллейбусами - с 18-летнего возраста; 
в) автобусами и грузовыми автомобилями, оборудованными для перевозки более восьми пассажиров, - с 19-летнего возраста.

2.14. Водитель имеет право: 
а) управлять транспортным средством и перевозить пассажиров или грузы дорогами, улицами или другими местами, где их движение не запрещено, в установленном порядке соответственно требованиям этих Правил; 
б) доверять в установленном порядке управление частным транспортным средством другому лицу, у которого при себе есть удостоверение на право управления транспортным средством соответствующей категории; 
в) знать причину остановки, проверки и осмотра транспортного средства должностным лицом государственного органа, которое осуществляет надзор за дорожным движением, а также его фамилию и должность; 
г) требовать от лица, которое осуществляет надзор за дорожным движением и остановило транспортное средство, предъявления удостоверения ее личности; 
гг) получать необходимую помощь от должностных лиц и организаций, которые принимают участие в обеспечении безопасности дорожного движения; 
д) обжаловать действия работника милиции в случае нарушения ним законодательства; 
е) игнорировать требования законодательства в условиях действия непреодолимой силы или если другими средствами невозможно предотвратить собственную гибель или увечье граждан.